Головний тренер Енергії Валерій Легчанов підбив підсумки сезону для львів'ян, виділив важливі кроки галичан по ходу чемпіонату, а також розповів, що завадило Михайлові Грицині забити за сезон 30 голів.

«У певний момент здалося, що ми занадто рано повірили в успіх, коли вели в рахунку в другому матчі в Херсоні»

- Ваш перший повноцінний сезон у якості головного тренера «Енергії» позаду. Яким він видався для вас? Зробили головний висновок особисто в своїй роботі?
- І висновки зробив, і багато різних моментів пройшов за цей час. Сезон був одночасно напруженим, важким і цікавим. Тут варто враховувати і участь в єврокубках, і непросту осінь для нас, і побудова гри з прицілом на плей-офф. В якійсь мірі це вдалося, хоча в плані результату не можу записати минулий сезон в актив. Ми всі дуже хотіли і мали вигравати чемпіонат, але, на жаль.

У будь-якому випадку у мене немає претензій до команди. Мені дістався дуже хороший колектив у дебютному сезоні на посаді тренера. Ми виконали велику роботу і через багато що пройшли, хлопці демонструють відмінне ставлення до роботи і розуміють вектор руху. Але на першому місці залишається результат, адже «Енергія» давно перебуває на топових позиціях і повинна відповідати статусу. Звичайно, медалі - це теж добре, але досягненням мети вважався тільки виграш чемпіонства.

Тому висновок один - працювати, працювати і ще раз працювати. В першу чергу потрібно покращувати і індивідуальний рівень футболістів, і мені розвиватися на тренерському містку. Хочеться домогтися стабільного щоденного прогресу колективу, що дасть можливість дійсно рухатися вперед.

- В чому було головне упущення «Енергії» у фіналі?
- Якщо дивитися суто по грі, то нам фінальна серія давалася легше, ніж чвертьфінали і півфінали. У певний момент здалося, що ми занадто рано повірили в успіх, коли вели в рахунку в другому матчі у Херсоні. Тоді і результат був, і гра давалася, і все начебто складалося ...

Тут навіть виходить парадокс: ми виграли той матч, де не зіграли краще за суперника, а там, де домінували, - програли. Тому в певний момент ми оступилися психологічно. Коли все дається, то втрачається концентрація, і тоді ми зі свого ауту отримали другий гол, а потім і третій. Також, можливо, не стільки в нашій силі з'явилися сумніви, скільки «Продексіму» вдалося піднятися і отримати «крила». Якби ми довели другий матч до логічного завершення, то все могло трапитися зовсім інакше.

- Не дивлячись на обмін перемогами в Херсоні, два матчі у Львові «Енергія» програла, забивши лише 1 м'яч ...
- Можливо, в домашніх матчах фінальної серії велику роль зіграв людський фактор. «Енергії» було що втрачати - на той момент ми були чинними чемпіонами, і десь хлопці не витримали ... В деякій мірі ми побували в шкурі «Локомотива» зразка минулого сезону, який кілька років поспіль захищав чемпіонство. У будь-якому випадку домашні ігри з «Продексімом» вийшли трохи змазаними. Може і правильно, що це були просто не наші дні, а дні «Продексіма».

- Нереалізований 10-метровий у третьому поєдинку міг стати ключовим моментом?
- 10-метровий - це не пенальті. У нас були набагато цікавіші і гострі моменти, де треба потрапляти у ворота і вичавлювати максимум. Якби не створювали моменти, то треба було б «чіплятися за соломинку» і забивати 10-метровий. Але тут він не став ключовим, «Енергія» повинна була забивати в першу чергу з гри. Втім, десь помилялися в прийнятті рішень (коли потрібно бити, а коли - віддавати), десь відвернулася від нас удача, а левову частку моментів вирішив голкіпер Кирило Ципун, продемонструвавши високий рівень.

«У гостьових матчах хлопцям не вистачало прагматизму і реалізації тактичних напрацювань»

- Можна сказати, що та «Енергія», яку вам хотілося б бачити в ідеалі, з'явилася тільки навесні вже в плей-офф?
- В ідеалі - це якби ми забивали з тих моментів, які створювали. Але якщо дивитися по загальному підходу до роботи і малюнку гри, то розбір суперника, мислення на полі і початок атак покращилися. Уже в плей-офф ми додавали з кожним матчем, і в фінальній серії бачилася та гра, максимально наближена до бажаної. Можливо, це хотілося бачити раніше, але довелося пройти через багато матчів чемпіонату і кубкову поразку від «ХІТа». Десь на потрібний шлях «Енергію» направила і півфінальна серія з киянами. В результаті для виграшу чемпіонства не вистачило одного - забитих голів.

- До 15-туру регулярної частини «Енергія» вийшла на друге місце, але потім програла пару матчів і впала на четверту позицію. Що завадило тоді втриматися на другій сходинці, і полегшило б це проходження плей-офф?
- Не думаю, що полегшило б. Тоді ми ще на повну потужність працювали над якістю гри, і у нас хороші відрізки чергувалися з поганими. Був період, коли ми чудово зіграли з «Локомотивом» вдома та з «Ураганом», але після зустрічі з «ХІТом» трапилася певна недоробка. У будь-якому випадку радує, що ми пройшли через все це і стали краще.

Глобальне же питання щодо плей-офф стояло про попадання в першу четвірку, щоб мати перевагу свого поля в чвертьфіналі. А вже щодо конкретного місця в четвірці, то не додавалося великого значення. Звичайно, всі хочуть залізти якнайвище, і було б здорово зайняти друге місце, але на глобальні цілі це не впливало.

- У гостьових матчах регулярної частини «Енергія» взяла тільки 37 відсотків можливих очок. Це мало як для команди такого рівня?
- Думаю, тут все криється в тому, що ми розробляли дві моделі гри - домашню і виїзну. В гостях далеко не все у нас виходило, адже домашня модель була більш адаптована під команду. На виїзді ж хлопцям не вистачало прагматизму і реалізації тактичних напрацювань. Та й суперник у таких випадках більш збалансований і має підтримку домашнього поля, і ми не змогли добре перебудовуватися після вдалих матчів у Львові.

«Михайлові Грицині додати б у психологічній стійкості і впоратися з емоціями, і він забив би під 40 м'ячів»

- У другу четвірку ви постійно підключали молодь - Радевича, Легендзевіча, Гасюка і Стефанківа. Хто з них найбільше порадував прогресом по ходу сезону?
- Напевно, найбільшого прогресу досяг Радевич. Якби не травма, отримана в Покровському, він би допоміг нам набагато більше. Але пошкодження трохи надломили його. Втім, в матчах плей-офф Радевич показав - він не просто бойова одиниця, а один з лідерів команди. Віталій повністю виправдовує нашу довіру. І особливо, коли в півфінальній серії нам стало важко через вилучення, він проявив себе з найкращого боку і повів за собою свою четвірку.

Хоча ще більше від травм постраждав Легендзевіч. Олег така людина, що йому треба постійно бути в тонусі - якщо він пропустить 2-3 тренування, то дуже довго набирає форму. Це така специфіка організму. Тому травми явно пригальмували його прогрес. Але, загалом, він пристойно додав у цьому сезоні, восени грав стабільно і більш-менш проявив себе в Кубку УЄФА.

Що стосується молоді в загальному, то намагалися пробувати молодих гравців в різних поєднаннях по ходу сезону. У цьому плані нам дуже допомогло посилення Віталієм Танського - з його приходом відразу збільшилася варіативність, а сам Танський може однаково добре зіграти в будь-яких четвірках на різних позиціях. В основному ми намагалися награвати, можна сказати, «лобову» четвірку - з Танського, Кордоби і братів Грицин. Але при цьому працювали з прив'язкою до позицій, що дозволяло підпускати в четвірки і молодь.

- Як можуть змінитися склад і концепція гри «Енергії» в наступному сезоні?
- Ми не прив'язуємося конкретно до четвіркам під час формування складу. Я більше пропагую акцент на позиційній грі - тоді не виникає проблем, коли хтось травмується. В іншому випадку можна швидко стати заручником ситуації. Так, звикання і взаєморозуміння за час довгої гри разом - це, звичайно, здорово. Але варто одному випасти, і четвірка руйнується. У сучасному футзалі треба відходити від цього і дивитися на позиційну гру.

У нас є і яскраво виражені крайки або нападники, і досить універсалів, здатних закрити різні позиції. Тому ми постійно тасуємо гравців на тренуваннях, дивимося їх в різних поєднаннях - хто кого краще відчуває і розуміє. Десь нам і цього не вистачало, коли людина повинна зіграти «на тоненького», з великим порозумінням в завершальній фазі. З одного боку все правильно робимо, але в найважливіший момент фактично «вкласти м'яч в ногу» не можемо, не вистачає футзального інтелекту.

- Досить великі надії на початку сезону покладалися на Багряка, але він забив лише 3 голи. Чому йому не вдалося заграти зараз так само, як і в перший прихід в «Енергію»?
- Чесно кажучи, це велике питання. Адже Віталій у всіх матчах мав і достатню кількість моментів, і всі можливості ... У свій перший сезон в «Енергії» Багряк буквально «вигризав» голи з найскладніших епізодів, чимало забивав на «п'ятачку». Але складно сказати, чому зараз Віталій довго не забивав ... Ми обговорювали це і на тренуваннях, я йому постійно говорив: «Я в будь-якому випадку дочекаюся, поки ти заб'єш, адже так не може довго тривати». Ми всі вірили в гольові можливості Багряка.

Слава Богу, що в підсумку він таки перервав свою «суху» серію і забив в плей-офф 3 переможні голи – «ХІТу» і «Продексіму». Так, міг забивати ще, але свою роботу виконував і переживав з цього приводу. Можливо, це теж позначилося, була відсутня психологічна впевненість, а разом з цим давило порівняння з попереднім сезоном в «Енергії», коли Багряк був одні з найбільш результативних гравців ... Але найголовніше, що він забив, і забив важливі голи. А у виїзному матчі з «ХІТом» Віталій взагалі проявив себе з найкращого боку, так як ніколи не грав на позиції стовпа. Але коли у нас залишилося тільки 8 польових гравців, Багряк пішов на цю позицію і, значно поступаючись суперникам у габаритах, чіплявся, як лев, за всі м'ячі.

- У цьому сезоні добре проявив своїми бомбардирськими якостями Михайло Грицина, забивши 23 голи. Це варто назвати «проривом», або можна було б і краще?
- З Михайлом ми іноді окремо розмовляли про це. Йому б додати в психологічній стійкості і впоратися з емоціями (адже сам він досить запальний), і він забив би під 40 м'ячів. У нього є всі задатки - настирливість, націленість на ворота і вміння забити. Додати трохи холоднокровності і аналізу своїх гольових моментів, і результат буде набагато краще. Але тут тільки через кількість і роботу над собою можна прийти до якості - до високого відсотку реалізації.

«Зараз не ті реалії, які були 3-4 роки тому, коли можна було спокійно затягти гравця»

- У вас вже є конкретні плани на підсилення? Уже запримітили виконавців, яких хотілося б запросити?
- Напевно, посилюватися будемо тільки точково і в залежності від трансферного ринку (розмова відбулася до відходу братів Грицин та Кордоби. - прим. авт.). У нас і молодих виконавців зараз досить, і досвідчених вистачає, і за місцевими хлопцями будемо дивитися - може, якийсь самородок проявиться. Від одного-двох гравців високого рівня я б і не відмовився. Але трансферна політика буде формуватися вже виходячи з того, якою мірою нам вдасться зберегти нинішній склад.

Перша справа - це зберегти склад і визначитися з тими, хто точно залишається. Ну а, виходячи з цього, ближче до липня і початку серпня щось проясниться. Зараз не ті реалії, які були 3-4 роки тому, коли можна було спокійно затягти гравця. Сьогодні ті ж Польща і Білорусь можуть перекрити Україні з фінансових умов, не кажучи вже про Росію, Казахстан тощо. Однак ми все розуміємо, що футзальне життя - недовговічне, і всі хочуть також і заробити, поки є можливість. Дай Бог, щоб все нормалізувалося, і в Україну будуть повертатися гравці, і футзал знову почне зростати.

- Коли команда виходить з відпустки, і як буде готуватися до сезону?
- Думаю, в цьому плані нічого не зміниться в порівнянні з минулим роком. Хоча зараз у нас вже немає ніякого поспіху, який був минулого літа напередодні Кубка УЄФА. Тому треба нормально відпочити, і збиратися будемо десь на початку липня, так як чемпіонат починається аж у вересні.

Перший тиждень збору у нас пройде у Львові, а потім, швидше за все, поїдемо на збір на Шацькі озера. У самому процесі підготовки плануємо зіграти на кількох товариських турнірах. Думаю, і у Львові буде хороший турнір, і в Польщу з'їздимо з кимось зіграти. Поки є тільки попередні плани, точні дати і плани стануть відомі дещо пізніше.

За матеріалами сайту Sport Arena
Фото: Євген Кравс